Вірші на конкурс були от які:
"Пірсинг"
Якось так
опинилися ми
на каріматику
в мене.
Якось так
лежимо ми собі
у темряві -
і трясеться гора
та й від грому,
і трясеться гора
та й від Вниз
КОму,
від КОму
Вниз -
от сюрприз.
І каже вона,
ой страшно мені -
пригорни мене.
І каже вона,
ой страшно мені -
нетвереза я.
І лежу я собі
і кусаю її -
так ніжно
кусаю
за вушко.
І каже вона,
ой страшно мені -
обійми ж мене,
милий.
І каже вона,
ой страшно мені -
зроби ж мені
пірсинг,
милий:
пробий мені
вушко,
милий,
проколи мене -
мені -
у губі
дірочку,
милий.
І якось так -
ніч
і гроза,
і тремтить
і двигтить
та гора,
і ні світла у нас,
ані вогника -
лиш темні забави
із
голкою.
"Хороша дівчинка"
Який хороший
колір
стелі,
думає кучерява блондинка Аня,
коли
до неї
приходять
хлопчики.
Яка
хороша
дівчинка -
така відкрита,
ввічлива
і вдячна,
думають хлопчики,
коли тікають від неї
під ранок.
"Полюби мене"
Я дивлюся на неї
і думаю -
хоча що тут
думати -
в принципі,
бо очі її
кажуть
мені:
полюби мене.
Але
це ще
не все
це не просто
так
там іще
дещо є
у її очаї
у поставі
її
у словах
її
що наче лунають
у голові:
Полюби мене.
Полюби мене...
Полюбіть мене!..
Полюбіть мене
хоч хто небудь.
Будьте ж
чоловіками -
в кінці кінців!
Підійдіть,
і візьміть
мене
за зад
і
полюбіть!
Будьте!
Полюбіть.
Будь-де,
Полюбіть!..
Адже я так
усього боюся,
я так
через це
переживаю -
через цей
великий світ,
через цей
старшний світ,
цей прекрасний
світ,
що безсоромно так
зазирає
отак
в мої очі -
і я так
боюся його
що аж -
аж полюбіть мене,
полюбіть мене -
хоч хто-небудь!
І чомусь
того бажання -
її полюбити -
не виникає.
І чомусь
не хочеться навіть
її солодко
покохати -
поколихати -
чи повернути
їй течію
кундаліні,
чи
хоч би
поцілувати -
лиш -
ні, від неї
відчуваєш неспокій лиш,
відчуваєш відповідальність лиш,
хочеться втекти лиш,
бо відчуваєш небезпеку лиш,
що підпишуть тебе
і тоді
не втечи, ні облиш,
і тоді
являтись буде вона
в кошмарах нічних
сповна
в кошмарах денних
сповна
не службовий подзвонить
вона
і вже чути голос
її
що нервує
десть там -
на іншому
кінці:
Коханий, чому ти не водиш мене до парку?
Коханий, чому ти не водиш мене до ресторану?
Коханий, чому ти не водиш мене до себе?
Коханий, чому ти не водиш мене до ліжка?
Коханий, чому ти не водиш мене до загсу?
Коханий, чому ти не хочеш від мене дітей?
Коханий, чому ти не заробляєш достатньо?
Коханий, чому ти не любиш мою маму?
Коханий, чому ти мене не хочеш?
Коханий, чому ти мені зраджуєш?
Коханий, чому ти мене не кохаєш?
Коханий, чому ти мене не полюбиш?
Коханий, полюби мене,
полюбіть мене,
адже я
так
цього
боюся.
